Як планується використовувати надра Україні в 2012 році.

Кому належать надра Україні? Відповідь у Конституції. Про те, як ними, надрами, від імені Українського народу розпоряджалися в 2011 році і як збираються це робити в 2012-м, - ZN.UA запитало голови Державної служби геології та надр України Едуарда СТАВИЦЬКОГО.

«Ми змушуємо діяти на упередження проблем»

- Едуард Анатолійович, для геологічної галузі України в закінчується році актуальними були чотири проблеми: відсутність інвестицій; застаріле обладнання та технології; проблеми, пов'язані з реорганізацією; зміна законодавства. Які з них вдалося вирішити однозначно? Які проблеми залишилися і як ви маєте намір їх вирішувати?

 - 2011 рік дійсно видався складним, це був рік становлення Державної служби геології і надр Україні в новому форматі. У стратегічному сенсі саме цей рік визначав запорука майбутньої життєздатності та успіхів геологічної галузі та надрокористування Україні. Це як з дитиною в перший рік життя, коли батьки прагнуть забезпечити заставу його майбутнього здоров'я та імунітету, що дозволить згодом гідно пройти і витримати всі життєві випробування. Ось і ми постаралися зробити все можливе для майбутньої життєстійкості Госгеонедр. Впевнено можу сказати, що президентський указ про адміністративну реформу нами виконаний на 100%. Ми реформіровалі структуру Госгеонедр; взялі на себя полную ответственность за предпріятія отраслі (а іх на сегодня в подчіненіі Госгеонедр 14, включая Украінскій государственний геолого-разведивательний інстітут); зарегістріровалі в установленном порядке все положенія о Госгеонедрах і прівелі іх в соответствіе со всемі действующімі законодательнимі актамі Україна.

Ми створили шість територіально-регіональних органів Госгеонедр, держслужбовці яких, згідно із законодавством та статусу, мають право виконувати всі функції (як то проведення геоаудіта, науково-технічний супровід ліцензійної діяльності з надрокористування і т.п.); змінили і затвердили статути всіх підвідомчих підприємств і положення про них, включаючи НАК «Надра України». Словом, виконали величезний юридичний і часто рутинний, хоча й необхідна праця. Таким чином нами досягнуто взаєморозуміння по вертикалі і горизонталі влади, зокрема в геологічній галузі, і реформа, задумана в частині геологічної служби, нами повністю проведена, включаючи заключну ліквідацію колишньої геологічної служби. У нас немає боргів. Тепер ми налаштовані на плідну працю в наступному році і на перспективу.

- Чи відбулася анонсована вами рік тому «лібералізація відносин держави з надрокористувачем»? І стався чи «приплив інвестицій в галузь»? У яких обсягах грошових одиниць він на сьогодні виражається?

 - Ми істотно дерегулювати і тим самим спростили взаємини між державою і надрокористувачами; ввели такі поняття, як науковий супровід і геологічна експертиза. Це два наукомістких поняття і сфери діяльності, існуючі у всьому цивілізованому світі. Але це, в свою чергу, потребує суттєвої реорганізації нашої наукової складової Український державний геологорозвідувальний інститут - УГГРІ, держпідприємств «Геоекспертіза» і Геоінформ. Адже сучасний розвиток геології вимагає активної участі наукових установ і організацій. У нас вже є чіткі плани, як вибудувати таку модель, яка дозволить вже з 1 січня 2012 наповнити нове для України поняття «науковий супровід» конкретним змістом і сенсом, і при цьому не доставить невиправданих проблем надрокористувачам.

- Нове - забуте старе? Геологічна експертиза проектів в Україні проводилася і раніше. І її проведення надрокористувачі замовляли у тих же вітчизняних держструктур, недержавних або зарубіжних компаній. І перш такі послуги не були безкоштовними. Тепер ви просто таким чином намагаєтесь підтримати підвідомчі Госгеонедрам наукові установи та компанії? Чи виправданий такий протекціонізм в ринкових умовах?

 - Науковий супровід в усьому світі дорого коштує. І геологічна експертиза, як ви правильно помітили, в Україну, якщо її так можна назвати, теж була. Але перш у нас як часто було: хто платить, той і «замовляє» результати експертизи, в тому числі і геологічної. Ми вимагаємо (і чітко прописали це в документах) відповідальності і наукових консультантів, і надрокористувачів. Простіше кажучи, ми змушуємо і закликаємо їх діяти на випередження можливих проблем. У цьому і полягає основна відмінність наукового супроводу від раніше існуючої практики. Щоб потім не виникало проблем ні з контролюючими органами надрокористування, ні з фіскальними органами, з якими Госгеонедра працюють дуже тісно. Згідно з новим Податковим кодексом, як ви знаєте, рентні платежі за користування надрами вносяться в окрему декларацію надрокористувачем і прямо сплачуються до бюджету. Так що відповідальність за надрокористування тепер не тільки перед геологічними держслужбами, а й перед податковими.

У нас є три акредитовані компанії, які уповноважені і можуть на належному рівні виконувати науковий супровід проектів з надрокористування. Це науковий центр НАК «Надра України» в Полтаві, працює в основному з наукового супроводу та геологічної експертизи проектів з розвідки і видобутку вуглеводнів. Держпідприємство «Геоекспертіза» - займається проектами по твердих корисних копалин і воді. І, традиційно, Державна комісія по запасах корисних копалин (ДКЗ). Але цих трьох підприємств замало і ми маємо намір у першому кварталі 2012 року проводити повторну акредитацію. Думаю, підключимо до цих робіт і створюваний при УГГРІ науково-технічний центр. Він буде територіально охоплювати західну Україна, центральну частину, зокрема по супроводу проектів, що стосуються води. Останнім часом в Госгеонедах особливо багато заявок саме по водам. Але про це пізніше.

Науковий супровід, по суті, являє собою постійне аудіювання робіт, що проводяться надрокористувачем. І не з точки зору нагляду як такого, а з точки зору, по-перше, елементарної логіки, а, по-друге, можливості надрокористувача правильно і грамотно вести затверджену програму геологічних робіт. Найчастіше інвестори, які стоять за безпосереднім надрокористувачем (ліцензіатом), розташовують тільки тією інформацією, яку їм вважатимуть за потрібне надати супервайзери (топ-менеджери). Ми ж - за допомогою введення наукового супроводу та геологічного аудиту - по суті даємо їм можливість отримання інформації від альтернативного та достовірного джерела на основі закону і розвиваючих його підзаконних актів.

«Я такими підлостями не займаюся»

- Як на таке «нововведення» відреагували надрокористувачі та інвестори?

 - Спочатку насторожились, адже, як правило, все нове насторожує. Тепер навіть дякують. Тому що практичне втілення ідеї вже сприймається інакше, ніж на початковому етапі, і не викликає недовіри. Можете самі переконатися - інформація на нашому інтерактивному сайті.

- Чи були спроби підприємців використовувати наглядові служби Госгеонедр (як і Державної податкової служби, з якої, як ви кажете, ви тісно співпрацюєте в частині оподаткування надрокористування) проти конкурентів? Адже - по суті - такий механізм (той же геонадзор) існує ...

 - Відразу парирує всі подібні навіть теоретичні припущення і тим більше спроби. Механізмів «впливу», незаконного «усунення» конкурентів за допомогою госнадзорних органів в Україні достатньо і без нас. Про це свідчить і активна боротьба держави з усіма проявами корупції. Що стосується нашої галузі, то всі, хто мене хоч трохи знають, знають і те, що я такими підлостями не займаюся. Це по-перше. А по-друге, я завжди відкритий для діалогу, і для мене немає, скажімо так, пріоритетів за принципом «свій» - «чужий», або за принципом політичних уподобань. Є, зрозуміло, люди, як і в кожної людини, з якими я спілкуюся ближче. Це нормальні людські взаємини. Але ...

- Едуард Анатолійович, зізнайтеся, невже ніхто не пропонував вам подібних «ідей» проти своїх конкурентів? У це складно повірити! Не обов'язково «за небезкоштовно» - «за спасибі», наприклад, як давньому другу ...

 - Люди, які мене знають і які хоча б теоретично могли б говорити на цю тему, усвідомлюють - щоб зберегти наші людські стосунки, такого пропонувати не можна. Кажу вам про це ісренне. А так щоб хтось прийшов з такими «пропозиціями», напевно, відразу б виставив за двері! Це точно. Ви розумієте, ми ж у цій країні живемо, у мене тут родина, діти, їх майбутнє. Навіщо ж, як кажуть, псувати собі карму тим, що я у когось щось забрав або комусь зробив велику неприємність? Є питання, в яких я настійно рекомендую дотримуватися закону. Так, це є, не приховую. І все надрокористувачі відчули: я керуюся таким принципом - «Не знаєш як вчинити - дій за законом». Більше нічого не треба вигадувати.

Можливості «насолити» у мене як голови Госгеонедр є, але це буде позначатися на інвестиційному кліматі країни. Це занадто велика відповідальність і я її розумію. У році, що ми доклали неймовірних зусиль для поліпшення міжнародного іміджу Україні в плані надрокористування і безпосередньо довіри до Госгеонедрам. Добре ім'я складається з крупинок. А знищити його можна одним необережним рухом, однієї, здавалося б, дрібницею. Не кажучи вже про «незаконне проктеціонізме» ... Вся інформація потенційним інвесторам передається, аналізується ними, і навіть найменший недобрий слух може зруйнувати всю піраміду взаємин, яку ми так скрупульозно вибудовували. Слава Богу, поки все нормально.

«Єдине вікно»: замість 60-ти - 7-8 документів

- Ви самі заговорили про інвесторів. Розкажіть, чи створена так зване «єдине вікно» для інвесторів? Наскільки, на ваш погляд, ця затія виявилася ефективною? Представники багатьох компаній говорять, що легше їм не стало ...

 - Ми йдемо вперед, і робимо правильно, якщо нас критикують. Але - про все по порядку. За минулий рік я та співробітники Госгеонедр Україні відвідали чи не всі центральні офіси світових добувних компаній. Я говорю зараз про актуальнейшей теми - про нафтогазової. З усіма провідними нафтогазовими компаніями ми уклали меморандуми про взаємодію та обмін конфіденційною інформацією та досвідом. З такими провідними компаніями, як ExxonMobil, Shell, Chevron, Eni, а також з бразильською Petrobpas, німецької RWE. І з геологічними компаніями - WesternGeco і DeGolyer and MacNaughton.

- Що зроблено, окрім підписання меморандумів, зокрема з американським агентством CERA?

 - CERA дала нам свої інформаційно-комунікаційні можливості. Взаємно ми обмінюємося геологічною інформацією загального плану. Госгеонедра запрошують на всі значущі в геологічному світі конференції.

З компанією Eni досягнута домовленість, яка зараз реалізується - покрокове створення СП з дочірнім підприємством НАК «Надра України» і компанією Cadogan з видобутку нетрадиційних газів по «Львівському басейну» (прошу не плутати з Олеської площею!). Проект «Львівський басейн» - розробка на основі спільної інформації, обробленої у створеній Полтавської лабораторії, яка здатна проводити аналіз геологічної інформації в 3D-форматі. У цьому науковому центрі, який зараз співпрацює з французькою Shlumberger, буде можливість 3D-моделювання родовищ.

- У скільки обійшлося таке обладнання? Це ж дороге задоволення ...

 - Дороге - якщо дорого купувати. Якщо економно підходити до цього питання, то максимально, з усіма витратами і інсталяцією необхідних програм, - це обійдеться нам у суму до 3 млн. грн. Ми скористалися «збірним принципом» і за рахунок цього здешевили сам процес. У лютому 2012 року цей науково-дослідний центр в Полтаві буде офіційно відкритий. Буде цікаво - приїжджайте, запрошую.

Держава повинна отримати прибуток від використання надр та інвестицій в цю галузь

- Повернімося до «Львівському басейну». Спільне підприємство з Eni, що викупила компанію Cadogan, вже створено?

 - СП в процесі створення і реєстрації. Вже узгоджений і підписаний інвестиційний план. Проводиться збір та аналіз геологічної інформації, готується фінансовий план-графік. З третьої декади січня 2012 почнуться геологічні роботи на чотирьох ліцензійних площах (ще три майданчики - в стадії оформлення ліцензії). Підписано інвестиційний договір з Eni; сума інвестицій (до підтвердження геологічних запасів, а це півтора-два роки) складе 95 млн. дол Це тільки на геологічне дослідження. Ні про буріння з подальшим видобуванням, ні про будівництво комунікацій на цьому родовищі мова поки не йде.

- Що плануєте там знайти?

 - Якщо наші цифрові розрахунки вірні і прогнози з цього родовищу перевести в барелі, то очікується 300-400 млн. бар. (У перерахунку газ на нафтовий еквівалент). Тобто прогнозуємо видобуток 1-2 млрд. кубометрів газу на рік.

- Які плани щодо Юзівського і Олеського родовищ?

 - Кабінет міністрів уже прийняв рішення про підготовку до конкурсу з цим площам (родовищами їх можна буде називати після підтвердження запасів). Зараз розробляються тендерні умови. Госгеонедра планують оголосити конкурс з вивчення Юзівській і Олеської площею 25 січня 2012 року. Ми розраховуємо на конкурс десь 25 березня (через 60 днів після оголошення). Тендери будуть оголошені поки тільки на геологічне вивчення зазначених площ.

- Потенційні учасники тендерів по Юзівській і Олеської площами вже заявили про свої наміри?

 - Ми очікуємо участь таких компаній, що заявили про наміри викупити первинну геологічну інформацію, як ExxonMobil, Shell, Chevron, Eni, TNK-BP, а також вітчизняних - ПАТ «Укрнафта» (підконтрольна групі «Приват» І. Коломойського. - А.Е .) і «ДТЕК-Нафтогаз» (контролюється групою компаній Р. Ахметова. - А.Є.). Деяка відстрочка конкурсу на користь усім. За цей час ми встигли внести законопроект про зміни в УПП в частині захисту оподаткування інвестора. І дуже сподіваємося, що в разі прийняття законопроекту 9539-1 вже через 2,5-3 роки взаємини на ринку газу стануть ринковими.

В угодах про розподіл продукції вже з 2012 року не буде пункту, що зобов'язує інвесторів продавати 50% добутих природних копалин на внутрішньому ринку, тим більше за фіксованими цінами. Ця умова перш відлякувало інвесторів. Інвестор отримає логічне ринкове право розпоряджатися своєю часткою видобутих корисних копалин, зокрема вуглеводнів - нафти і газу. До цих пір договори про спільну діяльність нафтогазовидобувної галузі передбачали обов'язковий продаж 50% належної інвестору частки вуглеводнів на внутрішньому ринку України за регульованими (фіксованими) цінами.

Крім того, законодавчо буде закріплено, що можливі зміни в оподаткуванні видобувних підприємств не будуть поширюватися на сторони, які уклали УРП, після дати підписання угоди про розподіл продукції. Це значно спростить роботу інвесторів і підвищить довіру до України як відповідального і обов'язковому землевласнику.

- Непередбачені обставини все одно можуть виникнути і по Юзівської площі, і по Олеської ...

 - Можуть. Але це бізнес. І для держави України, і для потенційних інвесторів. Будемо торгуватися. Тим більше, що ми вже підняли колишню вартість початкової геологічної інформації до її ринкового еквівалента.

- У кілька разів?!

 - Набагато більше, ніж раніше.

- Початковий пакет?

 - Ні, просто інформація. Щоб зорієнтуватися, чи цікавий виставляється на конкурс (торги) геологічний об'єкт, чи ні. А пакет інформації стоїть на порядок дорожче.

- І хтось купив інформацію за такими цінами?

 - Укладено договори про купівлю інформації з компаніями Chevron і Shell. Подали заявки також Eni, ExxonMobil і BP. Є заявка і «Укр-Нафта». Це із заявок на покупку інформації. Відповідно, їх зацікавленість дозволяє зробити припущення про їх інтерес в участі в конкурсі.

- Яка ситуація з ліцензійним ділянкою та планом його розробки компанією Vanco?

 - Нова угода про розподіл продукції з компанією Vanco Prikerchenska буде підписуватися вже з урахуванням нового законодавства і вище вказаного положення про УРП. Поки що, незважаючи на згоду сторін піти на мирову, через автоматично продовжується процедури міжнародного арбітражного розгляду (у Стокгольмі) підписати нові договори з Vanco Prikerchenska юридично неможливо.

- А інші ділянки на українському шельфі?

 - Ми підготували для конкурсу в 2012 році на українському причорноморському шельфі площі «Скіфська» і «Таврія». Питання про держфінансування геологічних робіт взагалі знято: держава повинна отримати прибуток від використання надр та інвестицій в цю галузь, наскільки це можливо з урахуванням геологічних ризиків.

- І наскільки це можливо і реально?

- Наскільки - час покаже. Госгеонедрамі продовжені контракти з компаніями з так званим спекулятивним зйомок. Ми вирівняли умови розподілу прибутку. До мене це було (умовно) 20 на 80% на користь іноземної компанії, сьогодні - 50 на 50%. Причому, не коли-небудь там, коли інвестиції окупляться, а відразу. Вважаю це своїм досягненням. І головне, що ми передбачили в договорах, це те, що отримана геологічна інформація за такими площами, як «Скіфська» і «Таврія», повинна перейти і в розпорядження Госгеонедр. Це поширюється на спекулятивну зйомку. Так, вона буде оплачена потенційним інвестором, але як основа для формування пакету конкурсної інформації вона буде використана для держави безкоштовно.

«Капіталізація" Нафтогазу Україна "може збільшитися до 70-90 млрд. доларів»

- Озвучені вами зміни в законах, включаючи Закон «Про надра», - це революція!

 - Так. Коли парламент розгляне і прийме законопроект № 9539-1 змін у вісім законів, в Україну фактично почнеться створення нового ринку - ринку надрокористування. Ліцензія на користування надрами стане товаром з реальною вартістю. Прийняття цього закону означатиме легітимізацію обороту ліцензій на ринку цінних паперів, що однозначно позитивно вплине на інвестиційний клімат в Україні та на надрокористування.

Законопроект № 9539-1 розроблявся за участю фахівців Госгеонедр і враховує як державні інтереси, і інтереси інвесторів. Він буде мати особливе значення для вітчизняних надрокористувачів, оскільки дозволить їм залучити додаткові кредитні кошти, використовуючи ліцензію як забезпечує застави для кредиту.

Вільний обіг ліцензій на ринку підвищить капіталізацію національних компаній-ліцензіатів. Наприклад, капіталізація НАК «Нафтогаз Україна», що володіє ліцензіями на доведені запаси природного газу категорії С1 в 1 трлн. кубометрів, може збільшитися до 70-90 млрд. дол

- У Росії В. Путін оголосив про «глобальне збиранні російських земель» під своїм «короною» - в політичному сенсі, перш за все. В Україні спостерігається процес «роздачі земель» - в економічному сенсі. У чиї руки? Скільки на сьогодні видано спеціальних дозволів на надрокористування в Україні, зокрема по вуглеводневим родовищ?

 - На сьогодні діє 3650 спеціальних дозволів на надрокористування. Причому в минає 2011 таких дозволів було видано лише 247. Що стосується геологічної розвідки і видобутку вуглеводнів, то в даний час дійсними остаються 463 спецдозволу. У 2011 році за цими видами корисних копалин було видано 36 спецдозволів.

- Чи були випадки порушень ліцензійних умов, внаслідок яких анулювалися ліцензії?

 - Порушення були, але вони усувалися у визначені законодавством терміни. Так що випадки анулювання ліцензій - з числа рядових. У кого-то закінчився термін дії ліцензії і він не став його продовжувати. Хтось із надрокористувачів відмовився від подальших робіт з причини їхньої комерційної непривабливості (або дорожнечі на даному етапі), у когось свердловини виявилися «порожніми», десь родовище вичерпало свій ресурс і т.п. У загальній складності на сьогодні в стадії анулювання всього 203 ліцензії (спецдозволу), у тому числі 14 - по вуглеводнях.

- А обіцяна вода? Сьогодні - це найцінніший ресурс.

 - На щастя, Україна багата на ресурси питної води, і якщо перерахувати запаси на душу населення, ми знаходимося на першому місці в Європі (див. рис. 2).

Рисунок 2

http://www.fao.org/nr/water/aquastat/data/query/index.html Інфографіка: ZN.UA

Якщо подивитися на проблематику останніх років, коли населення збільшується, а ресурси Землі, на жаль, вичерпуються, і якщо проаналізувати динаміку цін на питну та мінеральну води, то, безумовно, можна стверджувати, що вода є стратегічною сировиною для нашої країни.

Перш ніхто не звертав увагу на рентні платежі, можливо, тому в Україну за останні роки з'явилося так багато заводів з виробництва вод, навіть експортуємо цю продукцію. Тепер ми створюємо окремий відділ, який, по-перше, відрегулює роботу галузі, а по-друге, дасть можливість потенційним інвесторам комфортно працювати.

Для майбутніх поколінь України забезпечена мінімум на 500 років саме підземної питної водою. Важливо також використовувати цей ресурс з розумом, щоб він ще й поновлювався - є технологи відновлення водного ресурсу.

За мінеральним водам у нас є серйозні передумови розвитку, в тому числі й експортна складова. В Україну адже насправді дуже багато мінеральних вод, особливо в Закарпатті. З даного питання нам треба буде попрацювати з МОЗ та інспекцією з контролю харчування, оскільки відповідальність за використання даних ресурсів лежить і на них. У самий найближчий час ми обов'язково врегулюємо це питання з урахуванням всіх підзаконних актів.

Я переконаний, що настав час, коли вода не просто є стратегічною сировиною, а по своїй значимості вже прирівняна до вуглеводнів.

Довідка ZN.UA:

Юзівська площа (за якою в 2012-му буде оголошено конкурс згідно зі ст. 7 Закону України «Про угоди про розподіл продукції») розташована в межах Харківської та Донецької областей (див. рис. 1). Загальна площа ділянки складає 7886 кв. км.

Рисунок 1

Олеська площа розташована в межах Львівської та Івано-Франківської областей (див. рис. 1). Загальна площа ділянки - 6324 кв. км.

Мінімальний обсяг інвестицій протягом періоду геологорозвідувальних робіт на Юзівській площі має становити не менше 1,6 млрд. грн. (На Олеської площі - 1,3 млрд. грн.). У разі прийняття інвестором рішення про перехід до етапу промислової розробки Юзівської площі, обсяг загальних інвестицій, у тому числі необхідних для забезпечення промислової розробки, визначається за результатами конкурсу, але не менше 30 млрд. грн. (На Олеської площі - не менше 25 млрд. грн.).

Площі включають всі осадові породи, які залягають в межах їх периметра і обмежені по глибині користування надрами відміткою 10 тис. метрів від поверхні або геологічним фундаментом (залежно від того, що буде досягнуто раніше): газ природний, газ сланцевих порід, газ центрально- басейнового типу, газ (метан) вугільних пластів, нафта, конденсат.

Після підписання та держреєстрації УРП інвестору буде надано спеціальний дозвіл на користування надрами для геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки з подальшим видобутком вуглеводнів (промисловою розробкою) в межах ділянки строком на 50 років. Спецдозвіл на надрокористування може бути продовжено у законодавчо встановленому порядку.

Основні критерії розподілу продукції по УРП

Вся вироблена продукція на момент розподілу між державою та інвестором належить державі (тобто максимальна частина компенсаційної продукції, за рахунок якої інвестору будуть компенсовані його витрати, становить 70% загального обсягу виробленої продукції до повного відшкодування витрат інвестора).

Частка держави в прибуткової продукції повинна складати не менше 16,5% загального обсягу такої продукції.

Особливості умов договору з боку держави

Переможець конкурсу укладає договір щодо ділянки спільно з господарським товариством, 100% статутного капіталу якого належить державі, або господарським товариством, створеним за його участю (далі - компанія), що визначається Міжвідомчою комісією на конкурсних умовах. При цьому компанія отримує 50% прав і обов'язків інвесторів (крім тих, які є винятковими правами та обов'язками оператора за угодою) і, зокрема,
50% сукупної частки всіх інвесторів в прибуткової продукції.

Переможця конкурсу призначає оператор угоди, який забезпечує належне виконання та фінансування робіт, передбачених угодою.

Після укладення договору держава в особі Кабміну Україна, переможець конкурсу і компанія укладають договір строком на 50 років, якщо інше не буде погоджено сторонами.

Остаточний термін подання заяв на участь у конкурсі становить два місяці з дати опублікування оголошення про проведення конкурсу.

За участь у конкурсі приблизно буде стягуватися плата в розмірі 500 тис. грн. Плата вноситься на реєстраційний рахунок Госгеонедр. Плата за участь у конкурсі відбувся його учасникам не повертається. Якщо конкурс визнано таким, грошові внески за участь в ньому повертаються учасникам у повному розмірі.

Конкурсна документація, яку розробляє Міжвідомча комісія, повинна містити: картографічні матеріали щодо ділянки; загальну характеристику і геологічне опис ділянки; перелік наявної геологічної інформації, яку можна придбати в Госгеонедрах. Пакет конкурсної документації, за попередніми даними, коштуватиме близько 100 тис. грн.

http://zn.ua